Довідка про ставлення до провини Відділ особистості
A scrapbook-style flat lay with a wax-sealed certificate, a hand mirror, a small balance scale, two coffee cups, and a person sitting alone by a window.

Довідка про ставлення до провини

заповнюється власноруч

Строк видачі: 4 хв Пунктів: 21

Без реєстрації. Видається у день звернення.

Цю довідку видають за результатами проходження опитувального листа з 21 пункту; вона засвідчує звичний спосіб пред’явника поводитися з провиною після суперечки. Пред’явник отримує категорію та підставу для її присвоєння. Строк видачі — 4 хвилини. В основі — пункти про те, де людина шукає причину конфлікту і як реагує на зауваження.

Направити тест

Facebook X
0%
З другом щойно спалахнула суперечка. Яка перша думка про її причину?
Минула доба після суперечки з близькою людиною. Що переважає в поясненні причини тепер?
Ви переказуєте цю суперечку зі співмешканцем спільному знайомому. Чиї дії на першому плані в розповіді?
Причина непорозуміння із сусідом лишається справді незрозумілою, доказів немає. Як Ви це залишаєте?
Провину за суперечку з родичем чесно ділять навпіл обидві сторони. Як Ви це називаєте вголос?
Ви й колега обидва говорите на підвищених тонах під час суперечки. Однаково суворо це оцінюєте для обох сторін?
Один і той самий вчинок здійснили і Ви, і хтось із друзів у групі. Як Ви читаєте намір за кожним?
Ви і співмешканець припустилися однакової дрібної помилки по господарству. Скільки провини справедливо на кожного?
Ту саму ситуацію з близькою людиною переказують навпаки — ролі сторін помінялися місцями. Що стається з оцінкою?
Ви щойно образили родича необдуманим словом. На чому зосереджується внутрішній підсумок одразу після цього?
Ви щойно визнали перед другом власну помилку. Який імпульс з'являється одразу після цього?
Коли вибачення перед сусідом усе ж звучить, навколо чого воно будується?
Минув час після помилки на спільному проєкті з колегою. Що стається з її видимістю?
Родич прямо називає конкретну проблему у Вашій поведінці. Яка перша реакція?
Розмова про зауваження з близькою людиною триває. Куди рухається початкова тема?
Співмешканець висловлює критику. Яке відчуття з'являється першим, ще до будь-якої відповіді?
Той самий закид від друга повторюється вдруге. Як Ви на це реагуєте?
Родич звертає увагу на повторюваний візерунок у Вашій власній поведінці під час суперечок. Як Ви це пояснюєте?
Тепер повторюваний візерунок помічено вже в поведінці близької людини. Як Ви це пояснюєте?
Один конкретний промах перед сусідом уже визнано. Яким це відчувається після визнання?
Команда прямо каже, що це не одноразовий випадок, а повторюваний візерунок. Яка відповідь на цю новину?

Довідку буде видано на це ім’я. Без імені — на пред’явника.

Про цю довідку

Тест вимірює звичний спосіб пред'явника пояснювати причину конфлікту, оцінювати власну поведінку порівняно з чужою та реагувати на зауваження.

Автор тесту: Редакція

Оцінити довідку
5.0/5

Додатки до довідки

Додаток 1. Методика

Довідку складено на основі досліджень із психології атрибуції — того, як людина пояснює причину конфлікту і визначає, на кому лежить відповідальність за нього. В основі опитувального листа з 21 пункту лежить одна ідея: куди звично спрямовується погляд, коли треба назвати причину суперечки — усередину, назовні чи туди, куди справді вказують обставини. Ця схильність видно не з одного пункту, а з того, як та сама дрібниця щоразу пояснюється по-своєму: різкий тон у суперечці, забуте вчасно вибачення, зауваження від когось близького.

Результат називає звичний спосіб пред'явника поводитися з провиною після суперечки — не оцінку характеру і не висновок про те, хто в конкретній сварці справді винен. Про іншу сторону конфлікту довідка нічого не стверджує: вона описує лише те, як пред'явник сам звик діяти.

Джерело даних — самооцінка пред'явника в момент проходження, тобто те, як людина сама бачить свою поведінку, а не спостереження ззовні. Тому результат відображає одну точку в часі, а не постійну властивість. Детальніше про те, коли людина визнає власну провину, а коли перекладає її на обставини, — у статті Greater Good Berkeley та в описі упередження на власну користь.

Це інструмент для самоспостереження, а не клінічна оцінка і не вирок щодо когось іншого з оточення пред'явника.

Додаток 2. Часті запитання

Чи стосується це лише стосунків із партнером?

Той самий спосіб пояснювати причину конфлікту проявляється в будь-яких стосунках — із другом, колегою чи родичем, а не лише в парі.

Що насправді перевіряє це запитання?

Не вирок щодо характеру пред'явника, а звичка поводитися з провиною після суперечки: чи береться власна частка, чи більша за неї, чи провина відсувається геть.

За якими ознаками можна запідозрити цю схильність?

Окрема ознака — скажімо, звичка виправдовуватися, ще не дослухавши зауваження до кінця — сама собою мало що доводить: так одного разу вчиняє майже кожен. Цей результат спирається не на одну таку мить, а на те, як подібні миті складаються в стійкий візерунок протягом усього опитування.

Тест шукає окремі яскраві ознаки чи загальну картину?

Опитувальний лист читає звичну манеру поводитися з провиною в багатьох різних ситуаціях, а не одну яскраву ознаку; короткі списки ознак трапляються деінде, тут же йдеться про цілісний спосіб дій.

Додаток 3. Джерела
  1. Weiner, B. (1985). An attributional theory of achievement motivation and emotion. Psychological Review, 92(4), 548-573. doi:10.1037/0033-295X.92.4.548
  2. Fincham, F. D., & Bradbury, T. N. (1992). Assessing attributions in marriage: The Relationship Attribution Measure. Journal of Personality and Social Psychology, 62(3), 457-468. doi:10.1037/0022-3514.62.3.457
  3. Miller, D. T., & Ross, M. (1975). Self-serving biases in the attribution of causality: Fact or fiction? Psychological Bulletin, 82(2), 213-225. doi:10.1037/h0076486
  4. Tangney, J. P., Wagner, P., & Gramzow, R. (1992). Proneness to shame, proneness to guilt, and psychopathology. Journal of Abnormal Psychology, 101(3), 469-478. doi:10.1037/0021-843X.101.3.469