Довідка про мотиваційний тип

Схильність згладжувати конфлікти навколо себе зафіксовано в 4 випадках із 5.

Під час тестування встановлено таке: коли колеги узгоджують час спільної наради, ви пропонуєте варіант, зручний для більшості, а власний графік підлаштовуєте останнім, мовчки. На пряме запитання про власну зручність, як правило, відповідаєте: «мені підійде будь-коли».

Примітка. Постійне відсування власних побажань на другий план із часом призводить до того, що їх стає складно пригадати навіть у дрібницях.

Рекомендовано раз на тиждень свідомо називати вголос власне бажання, навіть коли ніхто не питає.

Потребу в чіткому підтвердженні перед початком справи підтверджено, заперечень не надійшло.

За результатами розгляду відповідей встановлено: перш ніж підтвердити участь у спільній справі, ви щонайменше двічі перепитуєте деталі в організатора, і лише після другого уточнення надсилаєте коротке «домовлено». Ризики прораховано завчасно, у 4 випадках із 5.

Примітка. Звичка чекати на друге підтвердження в окремих випадках помітно сповільнює рішення там, де для нього вистачило б і першого підтвердження.

Рекомендовано у справах із свідомо низькою ціною помилки діяти одразу після першого ж підтвердження, без другого кола.

Тяжіння до розмаїття варіантів встановлено в обсязі, достатньому для внесення до довідки.

Опитувальним листом зафіксовано: отримавши заздалегідь складений маршрут вихідних, ви одразу уточнюєте, чи можна поміняти місцями окремі пункти або додати щось цілком незаплановане. У 7 випадках із 10 остаточний план встигає змінитися ще двічі до самого виїзду.

Примітка. Постійний пошук кращого варіанту в окремих випадках заважає довести до кінця вже розпочате, особливо там, де немає жорсткого дедлайну.

Рекомендовано одну справу на тиждень свідомо доводити до кінця без права на заміну.

Потребу бути впізнаним справжнім підтверджено, відхилень від присвоєної категорії не виявлено.

З наданих відповідей випливає, що ви помічаєте деталь, повз яку інші проходять байдуже: недомовлену фразу, нетипове слово в чужому описі, дрібну відмінність у тому, як зазвичай буває. Саме ця деталь, а не сама подія, лишається в пам'яті на роки, у 8 випадках із 10.

Примітка. Звичка звіряти власний досвід із чужим в окремих випадках підсилює відчуття самотності там, де його раніше не було.

Рекомендовано принаймні раз на день фіксувати помічену деталь письмово, а не лише подумки.

Схильність доводити справи до бездоганного стану підтверджено документально, за наявними відомостями.

Під час тестування встановлено таке: упорядковуючи спільний простір чи документ, ви виправляєте дрібниці, які ніхто інший навіть не назве відхиленням, і повертаєтеся до вже завершеного ще раз, аби перевірити форматування. Фраза «зараз, ще секунду» на прохання зупинитися визнана типовою.

Примітка. Постійне звіряння того, як є, з тим, як мало б бути, з часом забирає більше часу, ніж сама справа.

Рекомендовано заздалегідь визначати межу «достатньо добре» і свідомо зупинятися саме на ній.

Рівень залученості в турботу про інших визнано сталим за результатами тестування.

Опитувальним листом зафіксовано: коли колега виглядає перевантаженим, ви пропонуєте забрати частину його справ ще до прохання, а на «не варто було» відповідаєте «мені не складно». У 3 випадках із 4 власна втома при цьому лишається неназваною навіть у прямій розмові.

Примітка. Постійне применшення власних потреб із часом призводить до втоми, яку найближче оточення нерідко помічає останнім із усіх.

Рекомендовано хоча б раз на тиждень прямо називати власну потребу вголос.

Рівень орієнтації на видимий результат визнано сталим і таким, що не потребує уточнення.

За результатами розгляду відповідей встановлено: завершивши справу, ви першим ділом продумуєте, як коротко й ефектно подати результат іншим, і лише потім оцінюєте його для себе. У 4 випадках із 5 форма подання готова ще до завершення самої справи.

Примітка. Постійна увага до враження, яке справляє результат, в окремих випадках відсуває на другий план тих, хто в цьому результаті брав участь.

Рекомендовано перед представленням результату вголос назвати внесок кожного причетного.

Схильність до самостійних і незалежних дій підтверджено відповідями без розбіжностей.

Під час тестування встановлено таке: коли вам повідомляють про новий обов'язковий порядок дій, ви одразу уточнюєте, чи можливий виняток особисто для вас, і пропонуєте власний варіант ще до завершення пояснення. Фраза «я зроблю це по-своєму» зафіксована як типова, у 9 випадках із 10.

Примітка. Звичка постійно перевіряти межу до самого кінця в окремих випадках загострює ситуації, які могли б лишитися звичайною дрібницею.

Рекомендовано перед випробуванням чужої межі подумки зважити, чи справа того варта.

Потребу розібратися в питанні до кінця перед дією встановлено в необхідному обсязі.

З наданих відповідей випливає, що ви самостійно вивчаєте всі надані матеріали ще до спільного обговорення і рідко озвучуєте здогад, поки він не перевірений особисто. У 4 випадках із 5 частина відомого лишається непроговореною навіть у розмові з близькими людьми.

Примітка. Звичка ділитися менше, ніж відомо, з часом призводить до відчуття, що оточення знає про вас значно менше, ніж ви про нього.

Рекомендовано свідомо ділитися хоча б одним висновком до того, як він остаточно перевірений.